Її золоте волосся завжди сяяло сонцем. Навіть коли за вікном було похмуро, а сльози листопаду дощем омивали землю. Його рудуватий відтінок так вдало підкреслював її юне обличчя і мимовільно викликав приязнь. Вона завжди випромінювала тепло і ц евдавалось в неї так щиро і невимушено. Синя блакить її очей, що ховалися підгустою смужкою брів, завжди світилася ліхтарями ніжності і любові.
Хтось закохувався вїї вроду. Хтось просто заздрив її досконалості. Та ніхто не знав, що вона не така як всі. Секрет в тому, що вона вірно любила життя.
Вона обожнювала м*які іграшки і гарячий шоколад. Її слабкість – це тортики і розгадування кросвордів. Мабуть, як і всі, вона час від часу дивилась улюблену мелодраму і щоразу оплакувала знайомий її фінал. Алергія на табак, байдужість і брутальність зажди приносила її зайвих незручностей. Та, заткнувши наушниками вуха, вона щовечора бігала до річки, медитувала там, і завжди підфарбовуваласвоє волосся промінчиками сонця, що заходить.
Вона дуже любила суші і вишивати хрестиком. Вона так хотіла мати чихуахуа та рудого персицького клубочка. Вона мріяла про щире кохання і ніколи не дочитувала детективи докінця. Вона недовіряла людям, та завжди дарувала їм свою посмішку. Вона щоранку молилась Богу. А перед сном загадувала одне і те ж саме бажання – бути такою як всі…
Всі дивувалися – що дарує її особливу любов до життя? І лише вона знала все. Лише ракова пухлина в її тілі знала все і мовчала. Вона повільно висмоктувала її з середини, але водночас вчила любити життя, цінувати кожну його мить. Вчила насолоджуватись усмішками перехожих, фотографувати захід сонця і птахів. Бігати босоніж під літнім дощем, щиро сміятися. Вчила роздаровувати всім свою людяність і нічого не хотіти взамін.
А вони просто заздрили їй…І ніхто не знав наскільки вона хотіла лише одного …Вона хотіла просто жити.
Одного ранку вона,не прокинулась. Вона стала золотоволосим ангелом. Ангелом з дитячою посмішкою і великими білими крильми.Вона так полюбила жити в раю і лише іноді спускалась на землю, коли заходило сонце, щоб, як завжди, підфарбувати своє волосся його золотими промінчиками.
Хтось закохувався вїї вроду. Хтось просто заздрив її досконалості. Та ніхто не знав, що вона не така як всі. Секрет в тому, що вона вірно любила життя.
Вона обожнювала м*які іграшки і гарячий шоколад. Її слабкість – це тортики і розгадування кросвордів. Мабуть, як і всі, вона час від часу дивилась улюблену мелодраму і щоразу оплакувала знайомий її фінал. Алергія на табак, байдужість і брутальність зажди приносила її зайвих незручностей. Та, заткнувши наушниками вуха, вона щовечора бігала до річки, медитувала там, і завжди підфарбовуваласвоє волосся промінчиками сонця, що заходить.
Вона дуже любила суші і вишивати хрестиком. Вона так хотіла мати чихуахуа та рудого персицького клубочка. Вона мріяла про щире кохання і ніколи не дочитувала детективи докінця. Вона недовіряла людям, та завжди дарувала їм свою посмішку. Вона щоранку молилась Богу. А перед сном загадувала одне і те ж саме бажання – бути такою як всі…
Всі дивувалися – що дарує її особливу любов до життя? І лише вона знала все. Лише ракова пухлина в її тілі знала все і мовчала. Вона повільно висмоктувала її з середини, але водночас вчила любити життя, цінувати кожну його мить. Вчила насолоджуватись усмішками перехожих, фотографувати захід сонця і птахів. Бігати босоніж під літнім дощем, щиро сміятися. Вчила роздаровувати всім свою людяність і нічого не хотіти взамін.
А вони просто заздрили їй…І ніхто не знав наскільки вона хотіла лише одного …Вона хотіла просто жити.
Одного ранку вона,не прокинулась. Вона стала золотоволосим ангелом. Ангелом з дитячою посмішкою і великими білими крильми.Вона так полюбила жити в раю і лише іноді спускалась на землю, коли заходило сонце, щоб, як завжди, підфарбувати своє волосся його золотими промінчиками.
Немає коментарів:
Дописати коментар