Чи задумувались ви коли небудь, як швидко летить час? Доки ти тратиш години на дрібниці, життя іде вперед. Хтось народжується, хтось помирає. Хтось пише книгу. Хтось рятує чиєсь життя. Тисячі людей світу живуть і не зупиняються на досягнутому.
Зізнаюсь, що наймогутніший в житті - це час! Він так впевненно вводить коретиви в життя. Ми не помічаємо, як швидко він проходить. А оглядаємось, лише тоді, коли нічього не можна змінити.
Вчора, їхавши в машині, я думала про людські долі. Наскільки всі вони різні? В кожного своє життя.
Хтось вічно скиглить про недостачу любові, грошей, вірності. А дехто не маючи ні здоров*я, ні достатку радіє тому, що дав йому Господь. Хтось викидає купу грошей на пластичні операції, на брендовий одяг. А інші, навіть не задумуються над матеріальними цінностями. Напевно вони вміють розрізняти справжню красу від зовнішньої потворності. Знають справжню цінну житя, щирість почуттів.
В світі більша половина людства важко хворіє. Нам, здоровим людям, важко уявити весь зміст слів "рак", "СНІД", "безпліддя", "цукровий діабет".
Навчитися жити з тим, що тобі назначенно Богом - ось найбільше щастя. Прожити життя гідно, означає зробити щось хороше. Але не для когось, а в першу чергу - для себе.
Коли я вчилась у школі, в класі по сусідству була одна дівчинка. В моїй уяві залишився її образ, як образ ангела. Такого білого і чистого. Вона завжди посміхалася, допомагала людям безвідмовно. Я вже не пам*ятаю рис її лиця, кольору очей. Єдине, що запам*яталось - це біляве кучеряве волосся і посмішка. І хоча я знала її не надто близько, це дозволяє мені відгукнутись про неї тільки чудово.
Вона для мене - образ справжньої людини, котра вміла сприймати життя таким як воно є. Коли її було десь 16, вона померла від раку. Це було просто нестерпне видовище, коли в труні лежала прекрасна дівчина у білосніжному платті. Багато людей пішло провожати її в останню путь. Підсвідомо кожен щиро співчував її батькам і співчував світу. Бо з життя пішла прекрасна людина, яка не зробила нічого поганого. Тим більше, вона несла в світ добро. А таких залишилось дуже мало.
Хай тобі буде добре жити, Там, Оленко!
Життя складна річ. Ми втрачаємо і находимо. Ми любимо і ненавидимо. Ми живемо і помираємо. Час не стоїть на місці. Він летить зі швидкістю вітру.
Не витрачай його на дрібниці! Живи і радій життю. Розганяй сірість і буденність. Даруй людям відкрите серце. Неси у світ добро і воно обов*язково повернеться!
Зізнаюсь, що наймогутніший в житті - це час! Він так впевненно вводить коретиви в життя. Ми не помічаємо, як швидко він проходить. А оглядаємось, лише тоді, коли нічього не можна змінити.
Вчора, їхавши в машині, я думала про людські долі. Наскільки всі вони різні? В кожного своє життя.
Хтось вічно скиглить про недостачу любові, грошей, вірності. А дехто не маючи ні здоров*я, ні достатку радіє тому, що дав йому Господь. Хтось викидає купу грошей на пластичні операції, на брендовий одяг. А інші, навіть не задумуються над матеріальними цінностями. Напевно вони вміють розрізняти справжню красу від зовнішньої потворності. Знають справжню цінну житя, щирість почуттів.
В світі більша половина людства важко хворіє. Нам, здоровим людям, важко уявити весь зміст слів "рак", "СНІД", "безпліддя", "цукровий діабет".
Навчитися жити з тим, що тобі назначенно Богом - ось найбільше щастя. Прожити життя гідно, означає зробити щось хороше. Але не для когось, а в першу чергу - для себе.
Коли я вчилась у школі, в класі по сусідству була одна дівчинка. В моїй уяві залишився її образ, як образ ангела. Такого білого і чистого. Вона завжди посміхалася, допомагала людям безвідмовно. Я вже не пам*ятаю рис її лиця, кольору очей. Єдине, що запам*яталось - це біляве кучеряве волосся і посмішка. І хоча я знала її не надто близько, це дозволяє мені відгукнутись про неї тільки чудово.
Вона для мене - образ справжньої людини, котра вміла сприймати життя таким як воно є. Коли її було десь 16, вона померла від раку. Це було просто нестерпне видовище, коли в труні лежала прекрасна дівчина у білосніжному платті. Багато людей пішло провожати її в останню путь. Підсвідомо кожен щиро співчував її батькам і співчував світу. Бо з життя пішла прекрасна людина, яка не зробила нічого поганого. Тим більше, вона несла в світ добро. А таких залишилось дуже мало.
Хай тобі буде добре жити, Там, Оленко!
Життя складна річ. Ми втрачаємо і находимо. Ми любимо і ненавидимо. Ми живемо і помираємо. Час не стоїть на місці. Він летить зі швидкістю вітру.
Не витрачай його на дрібниці! Живи і радій життю. Розганяй сірість і буденність. Даруй людям відкрите серце. Неси у світ добро і воно обов*язково повернеться!
