Сьогодні мені не вистачає твого тепла навіть більше як завжди. Я так хочу, щоб ти обійняв мене і заспокоїв. Хочу чути твоє ніжне "ти моє маленьке щастя" знову і знову. Я сижу в пустій кімнаті і вслухаюсь в літню зливу. Здається, лише вона мене розуміє. Вона плаче моїми слізьми. Я прочиняю квартирку і холодний вітер пестить мої губи. Напевно, саме від його дотиків я плачу липневим дощем. А можливо, тому, що мені одиноко без тебе. Я закриваю очі і уявляю, як наші тіла зливаються в обіймах. Мені здається, що це ти лоскочеш мене і цілуєш десь дуже-дуже близько губ. І я мимовільно починаю тремтіти від задоволення і твоєї ніжності всім тілом.
Мабуть, мені не хотілося б нічого і нікого, аби тільки ти був поруч. Я б розповіла тобі, як пройшов мій день. Я б розповіла про те, як ми з подругами тікали від дощу. Про те, як посміхались перехожим. Про те як зробили біотату і раділи, як діти. Ми разом посміялись би над тим, якою злою я була, коли вранці відключили кляту воду!..
Ми б щовечора проживали маленьке життя і ділилися своїми думками, останніми новинами і нашим теплом. Та, на жаль, це лише мої мрії.І замість того, щоб слухати твоє сопіння на вушко, я всього лиш сижу в пустій кімнаті і вслухаюсь в літню зливу. Можливо мелодія її мінорного етюду донесе мені твоє шепотіння - "ти моє маленьке щастя"
Мабуть, мені не хотілося б нічого і нікого, аби тільки ти був поруч. Я б розповіла тобі, як пройшов мій день. Я б розповіла про те, як ми з подругами тікали від дощу. Про те, як посміхались перехожим. Про те як зробили біотату і раділи, як діти. Ми разом посміялись би над тим, якою злою я була, коли вранці відключили кляту воду!..
Ми б щовечора проживали маленьке життя і ділилися своїми думками, останніми новинами і нашим теплом. Та, на жаль, це лише мої мрії.І замість того, щоб слухати твоє сопіння на вушко, я всього лиш сижу в пустій кімнаті і вслухаюсь в літню зливу. Можливо мелодія її мінорного етюду донесе мені твоє шепотіння - "ти моє маленьке щастя"
