ванильно-нежная внутри(с)

неділя, 2 жовтня 2011 р.

осінь

Сонячні промені сьогодні неймовірно активні, зовсім не такі як належить жовтню.
Як добре бути вдома, коли за вікном взрив сонячного проміння. Як добре сидіти у своєму ліжку, пити каву з молоком, слухати свою улюблену мелодію.
Як добре знати, що мама на кухні смажить котлети зі смаком любові і пече двохповерхові пиріжки. Тато на роботі. Подруга десь кілометрів за 20. Інший сонько спить у ліжку і, як зажди,  прокинеться десь через годин так 5.
Осіню почалось нове життя. Все дуже змінилось.
Навчання в університеті, нові знайомвства, нові проблеми, періодичні лайливі слова, коктейль З. Т., гуртожиток. Він зізнаюсь став для мене вже другим домом.
Я вже знову встигла закохатись, двічі сіти на дієту і навіть зробити шопінг.
Над моїм ліжком висить величезна рамка з фотографіями. Тому я завжди сплю з мамою, татом і руденькою. Мені зовсім не страшно вночі, бо мене охороняє ведмедик Гургєн)
А ще я дуже полюбила свою нову сусідку Інну. Вона така щира і хороша людина, що здається мені таких на світі є одиниці. Як добре, що одна з них спить на сусідньому ліжку.
Вибачте, шо я пишу набір речень і реплік, просто в мене зараз такий настрій, шо мені байдуже на правила написання, на логічність думки. Мені просто хочеться сказати всім хто мене оточує "спасибі" за те що ви в мене є!
Ну все я побігла, бо мене кличе мама скоштувати свіженького приріжка з сиром, якого ви точно ніколи не куштували!
Еее. забула про мою нову любімку. Хорошу дівчинку Іринку Герасимчук. Я не знаю як так сталось, але таке враження, що ми з нею знайомі вже дуже дуже давно. Хоча ми бачимось з нею лише на лекціях, я рада що вона в мене є. Бо з нею можна посміятись з 6-го класу, з таракана, з Мауглі, і з дівчини, що пише губами!


Все побігла. Люблю Якушинку, Лавренко, Герасимчук, Ремез, Тимчаюка, Головій і навіть Ращупкіна.