Я сижу у пустій квартирі і помалу божеволію. 
згадую твою посмішку...дитячий сміх без причини. згадую наші безглузді витівки, наші  підпільні клички, огірки, розкидані в мене в кімнаті, спирт, раз за разом, супермужика..
ці думки без дозволу лізуть мені в голову і так розчулюють..хочеться ще раз прожити ті безтурботні хвилини що я провела з тобою.Хочеться просто йти по вулиці і сміятись як скажені, хочеться втікати з пар і лазити поза кущаками.Хочеться влітати на бабки і крутити шпіглі віглі по пікапу...
Боже, так багато хочеться змінити.Хочеться повернути час назад і сказати що відчуваю у відповідний момент. Я завжди була з тобою відвертою...та сьогодні як ніколи хочеться бути чистішою від усіх.  Мабуть відчуваю просто провину. Ти ж знаєш, що люди не ідеальні.

(Продолжить)

Так, я можу відчепитися від тебе.. та я не хочу. Бо прийдеться кардинально змінити своє життя.. 
Зміни це найцікавіше?? фіг з тим.. Це брехня 
Перший раз в житті не хочу тебе міняти. Не хочу міняти нашу дружбу. Бо я вірю-це дружба... 
Боже, як хочеться заснути надовго, а проснувшись побачити глибоке синє небо, відчути запах чаю, меду і твого тепла, хочеться відчути дотик твоєї дружньої руки.